локоть

ロシア語

語源

スラヴ祖語 *olkъtь < 印欧祖語 *Heh₃l-

発音

• IPA^(?): [ˈɫokətʲ]

• 音声

  (ファイル)

名詞

ло́коть • (lókotʹ) 男性 非有生 (生格 ло́ктя 又は локтя́^*, 複数主格 ло́кти, 複数生格 локте́й, 形容詞 локтево́й, 指小形 локото́к 又は локото́чек) (* やや一般的であるが禁忌語である)

1. (解剖学) 肘（ひじ）。
2. (単位) キュビット。

ло́коть の格変化 (不活動体 男性名詞型 軟語幹 e/f型アクセント reduc) 

	単数	複数
主格	ло́коть lókotʹ	ло́кти lókti
生格	ло́ктя, локтя́* lóktja, loktjá*	локте́й loktéj
与格	ло́ктю, локтю́* lóktju, loktjú*	локтя́м loktjám
対格	ло́коть lókotʹ	ло́кти lókti
造格	ло́ктем, локтём* lóktem, loktjóm*	локтя́ми loktjámi
前置格	ло́кте, локте́* lókte, lokté*	локтя́х loktjáx

^*やや一般的であるが禁忌語である

ло́коть の格変化 (正書法改正前) (不活動体 男性名詞型 軟語幹 e/f型アクセント reduc) 

	単数	複数
主格	ло́коть lókotʹ	ло́кти lókti
生格	ло́ктя, локтя́* lóktja, loktjá*	локте́й loktéj
与格	ло́ктю, локтю́* lóktju, loktjú*	локтя́мъ loktjám
対格	ло́коть lókotʹ	ло́кти lókti
造格	ло́ктемъ, локтёмъ* lóktem, loktjóm*	локтя́ми loktjámi
前置格	ло́ктѣ, локтѣ́* lóktě, loktě́*	локтя́хъ loktjáx

^*やや一般的であるが禁忌語である

派生語

• облокоти́ться 完了体 (oblokotítʹsja), облока́чиваться 不完了体 (oblokáčivatʹsja)
• подлоко́тник 男性 (podlokótnik), налоко́тник 男性 (nalokótnik)
• подлоко́тный (podlokótnyj)
• чу́вство ло́ктя 中性 (čúvstvo lóktja)
• куса́ть ло́кти 不完了体 (kusátʹ lókti), ло́кти куса́ть 不完了体 (lókti kusátʹ)
• толка́ться локтя́ми 不完了体 (tolkátʹsja loktjámi)
• близок локоток, да не укусишь (blizok lokotok, da ne ukusišʹ)

アナグラム

• коло́ть