плакати

ウクライナ語[編集]

語源1[編集]

古東スラヴ語 плакати (plakati) < スラヴ祖語 *plakati < 印欧祖語 *pleh₂k-「打つ」

発音[編集]

IPA^(?): [ˈpɫɑkɐte]
音声 (ファイル)

動詞[編集]

пла́кати (plákaty) 不完了体 (完了体 попла́кати)

泣く。
分泌する。
(比喩的に, 口語) 文句を言う。
(比喩的に, 口語) 溶ける。

活用[編集]

пла́кати, пла́кать の活用 (class 6a, 不完了体, 自動詞)

補足: 分詞の格変化はそれぞれの項目を参照してください。副分詞は不変化です。
不完了体
不定形	пла́кати, пла́кать plákaty, plákatʹ
分詞	現在	過去
能動分詞	—	—
受動分詞	—	—
副分詞	пла́чучи pláčučy	пла́кавши plákavšy
	現在	未来
一人称単数 я	пла́чу pláču	бу́ду пла́кати, бу́ду пла́кать, пла́катиму búdu plákaty, búdu plákatʹ, plákatymu
二人称単数 ти	пла́чеш pláčeš	бу́деш пла́кати, бу́деш пла́кать, пла́катимеш búdeš plákaty, búdeš plákatʹ, plákatymeš
三人称単数 він / вона / воно	пла́че pláče	бу́де пла́кати, бу́де пла́кать, пла́катиме búde plákaty, búde plákatʹ, plákatyme
一人称複数 ми	пла́чем, пла́чемо pláčem, pláčemo	бу́демо пла́кати, бу́демо пла́кать, пла́катимемо, пла́катимем búdemo plákaty, búdemo plákatʹ, plákatymemo, plákatymem
二人称複数 ви	пла́чете pláčete	бу́дете пла́кати, бу́дете пла́кать, пла́катимете búdete plákaty, búdete plákatʹ, plákatymete
三人称複数 вони	пла́чуть pláčutʹ	бу́дуть пла́кати, бу́дуть пла́кать, пла́катимуть búdutʹ plákaty, búdutʹ plákatʹ, plákatymutʹ
命令法	単数	複数
一人称	—	пла́чмо pláčmo
二人称	плач plač	пла́чте pláčte
過去	単数	複数 ми / ви / вони
男性 я / ти / він	пла́кав plákav	пла́кали plákaly
女性 я / ти / вона	пла́кала plákala
中性 воно	пла́кало plákalo

派生語[編集]

па́лиця пла́че (pálycja pláče)
пла́кали гро́ші (plákaly hróši)
тюрма́ пла́че (tjurmá pláče)
хоч плач (xoč plač)

参考文献[編集]

Melnychuk, O. S., editor (2003), “плакати”, in Етимологічний словник української мови [ウクライナ語語源辞書] (ウクライナ語), volume 4: Н – П, キエフ: Naukova Dumka, →ISBN, page 424
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “плакати”, in Словник української мови: в 11 томах [ウクライナ語辞書: 全11巻], キエフ: Naukova Dumka

語源2[編集]

発音[編集]

IPA^(?): [pɫɐˈkɑte]

名詞[編集]

плака́ти (plakáty)

плака́т (plakát) の変化形:
1. 複数主格。
2. 複数対格。
3. 複数呼格。

古代教会スラヴ語[編集]

語源1[編集]

スラヴ祖語 *plakati < 印欧祖語 *pleh₂k-

同系語[編集]

ラテン語: plangere

動詞[編集]

плакати (plakati) 不完了体

(再帰動詞) 泣く。
(再帰動詞) 嘆く。

活用[編集]

плакати (plakati) の現在時制

👤 単数

👥 双数

👤👥👥 複数

азъ (azŭ)

тꙑ (ty)

тъ (tŭ)

вѣ (vě)

ва (va)

та (ta)

мꙑ (my)

вꙑ (vy)

ти (ti)

плачѫ сѧ (plačǫ sę)

плачеши сѧ (plačeši sę)

плачетъ сѧ (plačetŭ sę)

плачевѣ сѧ (plačevě sę)

плачета сѧ (plačeta sę)

плачете сѧ (plačete sę)

плачемъ сѧ (plačemŭ sę)

плачете сѧ (plačete sę)

плачѫтъ сѧ (plačǫtŭ sę)

諸言語への影響[編集]

セルビア・クロアチア語:
キリル文字: пла̏кати

ラテン文字: plȁkati
ブルガリア語: пла́ча (pláča)
ロシア語: пла́кать (plákatʹ)

脚注[編集]

плакати (сѧ) in Исторически речник на Българския език, Sofia University "St. Clement Ohridsky"

語源2[編集]

スラヴ祖語 *polkati

動詞[編集]

плакати (plakati) ?

洗う。

用法[編集]

証明された活用形は плакаахѫ (plakaaxǫ) のみである。

脚注[編集]

плакати in Исторически речник на Българския език, Sofia University "St. Clement Ohridsky"

参考文献[編集]

Cejtlin, R.M.; Večerka, R.; Blagova, E., editors (1994), “плакати”, in Старославянский словарь (по рукописям X—XI веков) [古代教会スラヴ語辞書 (10-11世紀の写本に基づく)], モスクワ: Русский язык, page 448
Hauptova Z., editor (1958–1997), “плакати”, in Slovník jazyka staroslověnského (Lexicon linguae palaeoslovenicae), volume 3, プラハ: Euroslavica, page 46

セルビア・クロアチア語[編集]

語源[編集]

スラヴ祖語 *plakati

発音[編集]

IPA^(?): /plâkati/
分綴: пла‧ка‧ти

動詞[編集]

пла̏кати 不完了体 (ラテン文字 plȁkati)

(他動詞, 自動詞) 泣く。

活用[編集]

плакати の活用

不定形: плакати		現在分詞: пла̏чӯћи		過去分詞: —		動名詞: пла̏ка̄ње
数		単数			複数
人称		一人称	二人称	三人称	一人称	二人称	三人称
活用形		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
現在形		плачем	плачеш	плаче	плачемо	плачете	плачу
未来形	第一未来形	плакат ћу¹ плакаћу	плакат ћеш¹ плакаћеш	плакат ће¹ плакаће	плакат ћемо¹ плакаћемо	плакат ћете¹ плакаћете	плакат ће¹ плакаће
未来形	第二未来形	бу̏де̄м плакао²	бу̏де̄ш плакао²	бу̏де̄ плакао²	бу̏де̄мо плакали²	бу̏де̄те плакали²	бу̏дӯ плакали²
過去形	完了相	плакао сам²	плакао си²	плакао је²	плакали смо²	плакали сте²	плакали су²
	過去完了相³	био сам плакао²	био си плакао²	био је плакао²	били смо плакали²	били сте плакали²	били су плакали²
	未完了相	плаках	плакаше	плакаше	плакасмо	плакасте	плакаху
第一条件法		плакао бих²	плакао би²	плакао би²	плакали бисмо²	плакали бисте²	плакали би²
第二条件法⁴		био бих плакао²	био би плакао²	био би плакао²	били бисмо плакали²	били бисте плакали²	били би плакали²
命令法		—	плачи	—	плачимо	плачите	—
能動過去分詞		плакао 男性 / плакала 女性 / плакало 中性			плакали 男性 / плакале 女性 / плакала 中性
¹ クロアチア語の綴り: その他の方言では不定形の接尾辞を省略し、接語をつなげる。 ² いずれも男性形。主語が女性形か中性形の場合、能動過去分詞 (性によって異なる) と補助動詞を、それぞれ組み合わせて用いる。 ³ 口語ではしばしば完了相に置き換えられる。つまり、補助動詞 biti「〜である」は省略される。 ⁴ 口語ではしばしば第一条件法に置き換えられる。つまり、補助動詞 biti「〜である」は省略される。 * 注: 近年、多くの方言では、アオリスト相と未完了相は廃れたため、公式の場と口語の両方で過去完了相に置き換えられる。

派生語[編集]

плакати

目次

ウクライナ語[編集]

語源1[編集]

発音[編集]

動詞[編集]

活用[編集]

派生語[編集]

参考文献[編集]

語源2[編集]

発音[編集]

名詞[編集]

古代教会スラヴ語[編集]

語源1[編集]

同系語[編集]

動詞[編集]

活用[編集]

諸言語への影響[編集]

脚注[編集]

語源2[編集]

動詞[編集]

用法[編集]

脚注[編集]

参考文献[編集]

セルビア・クロアチア語[編集]

語源[編集]

発音[編集]

動詞[編集]

活用[編集]

派生語[編集]

案内メニュー

плакати

ウクライナ語[編集]

語源1[編集]

発音[編集]

動詞[編集]

活用[編集]

派生語[編集]

参考文献[編集]

語源2[編集]

発音[編集]

名詞[編集]

古代教会スラヴ語[編集]

語源1[編集]

同系語[編集]

動詞[編集]

活用[編集]

諸言語への影響[編集]

脚注[編集]

語源2[編集]

動詞[編集]

用法[編集]

脚注[編集]

参考文献[編集]

セルビア・クロアチア語[編集]

語源[編集]

発音[編集]

動詞[編集]

活用[編集]

派生語[編集]

案内メニュー

検索