слово
表示
ウクライナ語
[編集]語源
[編集]発音
[編集]名詞
[編集]сло́во (slóvo) 中性 非有生 (生格 сло́ва, 複数主格 слова́, 複数生格 слів, 形容詞 слове́сний, 指小形 слове́чко 又は слівце́)
сло́во の格変化 (不活動体 硬変化 中性名詞 c型アクセント о-і)
類義語
[編集]関連語
[編集]動詞
名詞
- вислів (vysliv)
- висловлення (vyslovlennja)
- висловлювання (vyslovljuvannja)
- дослівник (doslivnyk)
- засловина (zaslovyna)
- засловок (zaslovok)
- ословлення (oslovlennja)
- передслово (peredslovo)
- послів'є (poslivʺje)
- пословиця (poslovycja)
- пословник (poslovnyk)
- прислівка (pryslivka)
- прислі́вник (pryslívnyk)
- прислів'я (pryslivʺja)
- слівце (slivce)
- словар (slovar)
- словенько (slovenʹko)
- словеса (slovesa)
- словесність (slovesnistʹ)
- словесник (slovesnyk)
- словечко (slovečko)
- словини (slovyny)
- словинка (slovynka)
- словни́к (slovnýk)
- словникар (slovnykar)
- словникарство (slovnykarstvo)
- словниця (slovnycja)
- словонько (slovonʹko)
- словце (slovce)
- услів'є (uslivʺje)
- услова (uslova)
- условина (uslovyna)
- услово (uslovo)
形容詞
- безслівний (bezslivnyj)
- безсловесний (bezslovesnyj)
- дослівний (doslivnyj)
- невисловний (nevyslovnyj)
- послівний (poslivnyj)
- словарний (slovarnyj)
- словесний (slovesnyj)
- словний (slovnyj)
- условний (uslovnyj)
副詞
- словнісенько (slovnisenʹko)
- сло́вно (slóvno)
古代教会スラヴ語
[編集]異表記・別形
[編集]- ⱄⰾⱁⰲⱁ (グラゴル文字)
語源
[編集]名詞
[編集]слово (slovo) 中性
слово の格変化 s語幹
| 単数 | 双数 | 複数 | |
|---|---|---|---|
| 主格 | слово slovo |
словесе slovese |
словеси slovesi |
| 対格 | слово slovo |
словесьмь slovesĭmĭ |
словесе slovese |
| 属格 | слово slovo |
словесѣ slovesě |
словесоу slovesu |
| 処格 | словесьма slovesĭma |
словесѣ slovesě |
словесьма slovesĭma |
| 与格 | словесоу slovesu |
словесѣ slovesě |
словеса slovesa |
| 具格 | словесъ slovesŭ |
словесьмъ slovesĭmŭ |
словеса slovesa |
| 呼格 | словесꙑ slovesy |
словесьхъ slovesĭxŭ |
словеса slovesa |
派生語
[編集]
|
|
|
|
関連語
[編集]古東スラヴ語
[編集]語源
[編集]発音
[編集]名詞
[編集]слово (slovo) 中性
- 言葉。
словоの格変化(s語幹)
| 単数 | 双数 | 複数 | |
|---|---|---|---|
| 主格 | слово slovo |
словесѣ slovesě |
словеса slovesa |
| 生格 | словесе slovese |
словесу slovesu |
словесъ slovesŭ |
| 与格 | словеси slovesi |
словесьма slovesĭma |
словесьмъ slovesĭmŭ |
| 対格 | слово slovo |
словесѣ slovesě |
словеса slovesa |
| 造格 | словесьмь slovesĭmĭ |
словесьма slovesĭma |
словесꙑ slovesy |
| 前置格 | словеси, словесе slovesi, slovese |
словесу slovesu |
словесьхъ slovesĭxŭ |
| 呼格 | слово slovo |
словесѣ slovesě |
словеса slovesa |
諸言語への影響
[編集]セルビア・クロアチア語
[編集]語源
[編集]発音
[編集]名詞
[編集]сло̏во 中性 (ラテン文字 slȍvo)
パンノニア・ルシン語
[編集]語源
[編集]発音
[編集]名詞
[編集]слово 中性 (指小辞 словко)
слово の格変化
関連語
[編集]- (形容詞) безсловни, дословни, краснословни, процивсловни, сладкословни
- (名詞) богослов 男性 非有生, вислов 男性 非有生, дїєслово 中性, наслов 男性 非有生, поднаслов 男性 非有生, послеслово 中性, предслово 中性, присловка 女性, присловнїк 男性 非有生, родослов 男性 非有生, словнїк 男性 非有生
ブルガリア語
[編集]語源
[編集]発音
[編集]名詞
[編集]сло́во (slóvo) 中性
сло́во の語形変化
| 単数 | 複数 | |
|---|---|---|
| 非限定 | сло́во slóvo |
слова́, словеса́1 slová, slovesá1 |
| 限定 | сло́вото slóvoto |
слова́та, словеса́та1 slováta, slovesáta1 |
1Archaic.
アナグラム
[編集]マケドニア語
[編集]語源
[編集]発音
[編集]名詞
[編集]сло́во (slóvo) 中性
ロシア語
[編集]語源
[編集]発音
[編集]名詞
[編集]сло́во • (slóvo) 中性 非有生 (生格 сло́ва, 複数主格 слова́, 複数生格 слов, 形容詞 слове́сный, 指小形 слове́чко 又は словцо́)
上位語
[編集]派生語
[編集]- вво́дное сло́во 中性 (vvódnoje slóvo)
- игра́ сло́в 女性 (igrá slóv)
- ины́ми слова́ми (inými slovámi)
- не по слова́м су́дят, а по дела́м (ne po slovám súdjat, a po delám)
- свобо́да сло́ва 女性 (svobóda slóva)
- сло́во в сло́во (slóvo v slóvo)
- словое́рс 男性 (slovojérs)
関連語
[編集]形容詞と副詞
- безусло́вный (bezuslóvnyj)
- безусло́вно (bezuslóvno)
- бесслове́сный (besslovésnyj)
- досло́вный (doslóvnyj)
- досло́вно (doslóvno)
- обусло́вленный (obuslóvlennyj)
- посло́вный (poslóvnyj)
- посло́вно (poslóvno)
- пустосло́вный (pustoslóvnyj)
- слова́рный (slovárnyj)
- слове́сный (slovésnyj)
- словоохо́тливый (slovooxótlivyj)
- усло́вный (uslóvnyj)
- усло́вно (uslóvno)
名詞
- слова́рик 男性 (slovárik)
- слова́рь 男性 (slovárʹ)
- слове́сность 女性 (slovésnostʹ)
- слове́сник 男性 (slovésnik)
- слове́чко 中性 (slovéčko)
- сло́вник 男性 (slóvnik)
- словоблу́дие 中性 (slovoblúdije)
- словоизмене́ние 中性 (slovoizmenénije)
- словообразова́ние 中性 (slovoobrazovánije)
- словосочета́ние 中性 (slovosočetánije)
- словцо́ 中性 (slovcó)
- усло́вие 中性 (uslóvije)
- усло́вность 女性 (uslóvnostʹ)
- послесло́вие 中性 (posleslóvije)
- посло́вица 女性 (poslóvica)
- предисло́вие 中性 (predislóvije)
- пустосло́вие 中性 (pustoslóvije)
- словарность 女性 (slovarnostʹ)
- словари́ст 男性 (slovaríst)
- суесло́вие 中性 (sujeslóvije)
動詞
- пустосло́вить (pustoslóvitʹ)
- славосло́вить (slavoslóvitʹ)
- обусло́вить (obuslóvitʹ)
- обусла́вливать (obuslávlivatʹ)
- обусло́вливать (obuslóvlivatʹ)
- усло́виться (uslóvitʹsja)
- суесло́вить (sujeslóvitʹ)
その他
- сло́вно (slóvno)
アナグラム
[編集]カテゴリ:
- ウクライナ語
- ウクライナ語 スラヴ祖語由来
- ウクライナ語 印欧祖語由来
- ウクライナ語 国際音声記号あり
- ウクライナ語 音声リンクがある語句
- ウクライナ語 名詞
- ウクライナ語 硬変化 中性名詞
- ウクライナ語 硬変化 中性名詞 c型アクセント
- ウクライナ語 c型アクセントの名詞
- 古代教会スラヴ語
- 古代教会スラヴ語 スラヴ祖語由来
- 古代教会スラヴ語 印欧祖語由来
- 古代教会スラヴ語 名詞
- 古代教会スラヴ語 宗教
- 古代教会スラヴ語 聖書
- 古代教会スラヴ語 s語幹 名詞
- 古東スラヴ語
- 古東スラヴ語 スラヴ祖語由来
- 古東スラヴ語 国際音声記号あり
- 古東スラヴ語 2音節語
- 古東スラヴ語 名詞
- 古東スラヴ語 s語幹名詞
- セルビア・クロアチア語
- セルビア・クロアチア語 スラヴ祖語由来
- セルビア・クロアチア語 印欧祖語由来
- セルビア・クロアチア語 国際音声記号あり
- セルビア・クロアチア語 名詞
- セルビア・クロアチア語 中性名詞
- セルビア・クロアチア語 廃語
- パンノニア・ルシン語
- パンノニア・ルシン語 古スロヴァキア語由来
- パンノニア・ルシン語 スラヴ祖語由来
- パンノニア・ルシン語 国際音声記号あり
- 押韻:パンノニア・ルシン語/ɔvɔ
- 押韻:パンノニア・ルシン語/ɔvɔ/2音節
- パンノニア・ルシン語 2音節語
- パンノニア・ルシン語 名詞
- ブルガリア語
- ブルガリア語 スラヴ祖語由来
- ブルガリア語 印欧祖語由来
- ブルガリア語 国際音声記号あり
- ブルガリア語 名詞
- マケドニア語
- マケドニア語 スラヴ祖語由来
- マケドニア語 印欧祖語由来
- マケドニア語 国際音声記号あり
- マケドニア語 パロキシトーンの語
- マケドニア語 音声リンクがある語句
- マケドニア語 名詞
- マケドニア語 中性名詞
- マケドニア語 古語・廃語
- マケドニア語 稀用
- マケドニア語 方言
- ロシア語
- ロシア語 スラヴ祖語由来
- ロシア語 印欧祖語由来
- ロシア語 2音節語
- ロシア語 国際音声記号あり
- ロシア語 音声リンクがある語句
- ロシア語 名詞
- ロシア語 硬語幹 中性名詞
- ロシア語 硬語幹 中性名詞 c型アクセント
- ロシア語 c型アクセントの名詞